Все змінилось. Знання, навички, якості, зв'язки... Все вторинне. Ключова валюта сьогодні – це увага. Фокус на тому, що важливо для тебе тут і зараз.
Наша увага найважливіша і найсолодша мета для багатьох, починаючи від головних бенефіціарів соціальних мереж і закінчуючи власниками бізнесу та виробниками усіх видів контенту. І вміння доводити справу до кінця, зберігаючи увагу і утримавши свій фокус на важливому - це багато в чому ключова якість, з якої починається як успіх, так і щастя в сучасному мінливому світі, в якому так багато можливостей, але ще більше викликів і спокус. Так як ж навчитися не кидати справи на півдорозі? Ви здивуєтеся, але відповідь проста і банальна. На 99,9% успіх у досягненні мети починається з істинності її мотиву.
НАВІЩО важливіще, ніж ЯК
В попередніх блогах я розповідала вам про ключові принципи досягнення цілей, включаючи рівні Ділтса і SMART-підхід. Але найважливішим елементом, який дозволяє досягати дійсно масштабних і значущих цілей, і багато в чому забезпечує здатність доводити справу до кінця є розуміння НАВІЩО ми робимо те, що ми робимо.
Автор концепції надлюдини Фрідріх Ніцше свого часу запропонував універсальну концепцію досягнення успіху: «Той у кого є НАВІЩО жити, легко витримає будь-яке ЯК це зробити».
Через півстоліття істинність цього твердження довів видатний австрійський психіатр Віктор Франкл. Перебуваючи у концтаборах з 1942 по 1945 роки, він робив нотатки стенографічними знаками, на основі яких через рік після закінчення Другої світової вийшов бестселер «Скажи життю «Так!»: Психолог у концтаборі (Trotzdem Ja zum Leben sagen: Ein Psychologe erlebt das Konzentrationslager).
Плюс ще одна історія, вже мирного часу, розказана одним з кращих мотиваційних спікерів сучасності.
Гарячі очі мільярдера
«Одного разу топовий американський виш запросив мільярдера, відомої на весь світ людини, яка приїхала виступити перед випускниками. Енергія розпирає їх, вони молоді, здорові і загалом щасливі. Можливо вже завтра хтось із них стане менеджером однієї з його компаній. І ось він, той, на кого вони так чекали, виходить на сцену представляється, зал затамував подих, адже практично кожен з цих випускників вирішував кейси саме його компаній.
Він каже: «Багато років тому я також був студентом. У вас є вже готове місце роботи, у багатьох є автомобіль, заможні або впливові батьки, є де жити. У мене – не було нічого. У мене – диплом та вогонь в очах. Такий вогонь в очах, який може тому й був, що в мене нічого не було. Але зараз у мене є все, а вогонь залишився, і я підходжу до дзеркала – є вогонь. І я стою перед вами, дивлюся на вас, і не бачу жодної пари очей із таким вогнем…»
Після чого бере паузу та жорстко резюмує. «Максимум чого ви зможете досягти без вогню в очах – це посередні результати. Для визначних результатів потрібен вогонь. А з такими очами як у вас, тільки посередні... Я мільярдер, про що мені розмовляти з людьми, які мають межу доходу 100 000 доларів на рік. Тому я прощаюся з вами і йду».
І наприкінці свого короткого спічу (таймінг всього виступу становив максимум 3 хвилини), іронічно додав.
«До речі, організатори просили мене закінчити на позитивній ноті. Щасти!».
В аудиторії не одразу повірили, що це все. Чекали, сподівались, що він повернеться. Але ні…
Дивовижна статистика
Через деякий час група студентів, яка знала про цю історію (а в пам'яті для більшості вона залишилась швидше анекдотом, ніж реальним фактом) вирішила дослідити успіхи випускників, які були на цьому виступі. Чи є в них щось таке, що відрізняє їх від інших. Було виведено якийсь певний коефіцієнт життєвого успіху. Після чого вони анкетували цих випускників року, а для чистоти експерименту випускників ще 10-х потоків.
У результаті з'ясувалась якась неймовірна аномалія. Коефіцієнт успіху (куди увійшли в тому числі й такі критерії, як загальний стан здоров'я, соціальне становище, дохід й місце проживання) випускників, які були на виступі спікера-мільярдера, виявились утричі вищі, ніж в кожного з інших потоків. При цьому ні склад викладачів, ні програма, ні предмети не змінювались настільки, щоб зробити якийсь істотний вплив. Єдиною відмінністю був той самий трьохвилинний виступ.
У чому секрет? Я думаю, що мільярдер показав їм перспективу безпорадності їх майбутнього без цього самого «вогню в очах». Й по факту, дав ключову відповідь, що нам здебільшого заважає досягати своїх цілей.
Чому важливо доводити справу до кінця
Я бачу 3 основні причини, чому більшість з нас з року в рік творить «вічні довгобуди цілей» і «могильники незавершених гештальтів»:
- Не актуально (не моя мета, вигадана чи нав'язана батьками, кимось із значних дорослих чи соціумом).
- Недостатньо природного вогню (для підсвічування на шляху до мети, коли ми збиваємось з курсу або можливості зігрітись зсередини, коли на шляху до мети ми буквальному сенсі «замерзаємо у своїх страхах і обмежуючих переконаннях» ).
- Страх чи відсутність внутрішньої готовності отримати бажаний результат (думки про те, що наш результат може не сподобатись іншим, викликати зайву заздрість і посварити нас із значущими людьми або відчуття загрози вийти на новий рівень, взяти на себе якісно новий обсяг відповідальності).
Плюс спокуси зовнішнього світу та сильний інформаційний тиск, включаючи новини та аналітику поточних подій, де сама інформація, форма та способи її подачі стали справжньою зброєю 21-го століття.
Всі вищеназвані причини багато в чому несвідомі. Ми не думаємо про це постійно, але часто саме вони і стають тим самим каменем спотикання на шляху до досягнення наших цілей. І саме усвідомлення НАВІЩО стоїть за успішним втіленням того, ЯК довести заплановану справу до кінця. Пропоную одразу три техніки Заднепровської (важливо все робити письмово на папері), які допоможуть прискорити процес і навчитись тому, як не кинути та вчасно завершити розпочате.
Актуальність
- Складіть список своїх незавершених справ.
- Перевірте істинність мети. До кожної із незавершених справ дайте відповіді на такі питання:
- Навіщо мені завершувати цю справу (йти до цієї мети)?
- Як саме досягнення цієї мети вплине на моє життя?
- Як змінюся я, коли досягну мети?
- Як це вплине на моє оточення?
- Як досягнення мною мети вплине на світ загалом?
- Що буде зі мною, якщо я не досягну своєї мети?
- Оберіть зі списку ті справи, які вам дійсно важливі. Складіть план дій. І втілюйте його.
Ресурс
- Якщо в процесі відповідей, або за підсумками проходження техніки «Актуальність» відчуваєте, що емоційно провалюєтесь, запитайте себе «Наскільки я зараз в ресурсі?”
Якщо ресурсу недостатньо то напишіть 50 пунктів, що дає вам енергію. Важливо розуміти, що енергію ми можемо отримувати абсолютно різними способами, у тому числі й тими, що впливають і на наше тіло, й на душу, й розум, й наш дух. І при цьому віддайтесь потоку, не пишіть список тільки з голови, довіртеся своєму серцю.
- Після створення списку, обов'язково заплануйте собі на найближчі дні (щоб не відкладати у довгу скриньку) ті справи, які дадуть найбільший ефект.
- Коли відчуєте, що ваш ресурс знову на рівні, приступайте до роботи з найбільш важливими для Вас незавершеними справами.
Страх результату
- Саме страх досягнення результату в більшості випадків і є причиною його не досягнення. Дайте собі відповідь на запитання: «Яка думка не дає мені завершити цю справу?»
Цілком можливо йтиметься про такі причини:
- А раптом не вийде?
- Що люди скажуть?
- Якщо вийде, що тоді?
- Дайте відповідь звідки ви знаєте, що ці причини взагалі мають під собою підстави?
Особисто я користуюсь правилом «50/50» – можливо вийде, а можливо ні.
Нам важливо усвідомити та зробити все те, що залежить від нас. Максимально проінвестувати майбутню мету як на енергетичному, так і на грошовому, тимчасовому та емоційному рівнях. Докласти максимум можливих зусиль і своєї старанності для її досягнення.
- Замість тих думок (причин), які вам спали на думку, і які ви записали, створіть інші, які й допоможуть вам почати діяти.
P.S.
Щоб мати здатність доводити справу до кінця, важливо вилікуватись від ментального вірусу сучасності - «хотіти результат «відразу і вчора». На сьогоднішній день це одна з найбільших пасток розуму.
Набагато ефективніше діяти за «правилом зеленого маркера» – щодня помічати найменшу динаміку та прогрес у напрямку завершення справи. Причому важливо це робити письмово. Можно створити табличку. У лівій колонці - плани завершення справи. У правій те, що Вам вже вдалося зробити.
Проводячи такий щоденний аналіз, у тому числі за допомогою інших коучингових інструментів, в вас виникатиме мотивація до руху вперед. Адже на шляху до мети (завершення запланованої справи) ми стартуємо з істинністю мети, підключаємо ресурс, накопичуємо мотивацію, отримуємо задоволення від процесу руху та успішно завершуємо справу або реалізуємо мету.
Вам також може бути цікаво: