Ти боїшся?Ти пасуєш?Тобі слабо? Скільком з нас це "слабо" коштувало здоров'я, ресурсів, а іноді призводило до блукання по темних провулках життя, з яких мало кому вдалося вибратися, зберігши власне внутрішнє світло. Так, були й ті, хто, переламуючи себе, дійсно виходив за рамки своєї клітки обмежень, люто розбиваючи власну “скляну стелю”. Але, навіть в них, після цього залишалися глибокі рубці від подолання власного страху. А сам страх у цій історії, як водорозподіл. Бути чи не бути?
Eмоції та страх. Саме фактором страху можна пояснити той факт, що будь-які заборонні слова такі як “Ні”, “Не треба”, “Не можна”, “Забороняю”, ми з дитинства сприймаємо набагато швидше і, відповідно, реагуємо на них оперативніше та дієвіше. А дозволяючі: “Так”, Дій” “Дозволяю”, часто сприймаємо із сумнівом. Причому дивно бачити таке ж співвідношення щодо критики та похвали. Критиці ми часто віримо практично беззастережно.
Тим часом страх - це емоція. І без неї, як без природного запобіжника, наші шанси достроково припинити свій земний шлях були б неймовірно високі. При цьому, з німого запобіжника, страх може перерости у доволі говіркового цинічного і жорстокого стражника, який, "оберігаючи нас", викликає в нас симптоми стресу та тривоги і може перетворити наше життя на вічний морок обмежень і самообмеження.
Натхнення Джолі
Потоваришувати зі страхом. Здавалося б це про що? А про те, щоб не боротися, а навпаки йти у свій страх. І мене на це надихнула Анджеліна Джолі. Якось вона зізналася в интерв’ю, що обирає саме ті ролі, які їй по-справжньому страшно зіграти. Як результат, десятки видатних ролей, всесвітня слава та своє унікальне місце в історії Голлівуду та світового кінематографу. А ще цілісна, гармонійна людина.
При цьому більшість із нас не любить страху. Намагається з ним боротися і думає, що боятися – це неправильно та погано, забуваючи, що страх вбудований у нас на базовому рівні, і несе відчутну користь, тому що, крім «турботи» про нашу безпеку, ще й змушує нас розвиватися.
Техніка Заднепровської: Швидка допомога для ефективного виведення себе з паніки
1. Перший крок до приборкання страху – його прийняття, усвідомлення чим може бути корисний страх. Просто скажіть вголос або про себе: «Так, я людина, мені страшно, і це адекватно».
2. Потім "вийдіть зі своєї голови", візьміть ручку або олівець, і на аркуші паперу надайте відповіді на запитання:
• Що відбувається?
• Чого я боюсь?
• На що з того, що викликає страх, я можу реально вплинути?
• На що з того, що викликає страх, я не можу вплинути?
• Яким саме для мене та моїх близьких може бути найстрашніший, найнегативніший сценарій?
• Чого я справді хочу?
• Як я можу зменшити ймовірність негативних сценаріїв?
Це дасть змогу заспокоїтися та перевсти свій фокус уваги з протидії страху на дію, котра практично одразу зменшить напругу в тілі та “відпустить” емоційно.
3. Створіть першочерговий план дій, письмово відповівши на запитання:
• Як я можу зменшити ризик найнегативнішого сценарію?
• Які кроки я зроблю?
• Коли?
І на завершення, переключайте свою увагу на позитивну усвідомлену дію.
Важливо розуміти – де увага, там і енергія. І від того, наскільки швидко Ви це зробите, залежить обсяг стресу, який Вам згодом доведеться долати.
P.S.
Головне не зволікати! Як тільки Ви створили свій письмовий план дій, йдіть вперед до своїх цілей, максимально увімкнувши внутрішні опори, з опорою на власну самоцінність, впевненість і віру в себе.